четверо
21Четверо — числ. Употребляется как собирательный количественный определитель; четыре. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
22четверо — четверо, четверых, четверым, четверо, четверых, четверыми, четверых (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
23четверо — Общеслав. Производное (с перегласовкой ы/ве) от четыре …
24четверо — ч етверо 1, четвер ых, четвер ым, четвер ыми, о четвер ых, употр. с одушевленными сущ. муж. и сред. рода …
25четверо — Р. четверы/х, Д. четверы/м, Тв. четверы/ми, Пр. о четверы/х, числит …
26четверо — чотирьо/х, числ. кільк., збірн. Чотири (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині та можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками в… …
27четверо — числівник кількісний …
28четверо — чет/в/ер/о …
29четвероєвангеліє — я, с. Книга, складена із чотирьох Євангелій (від Матвія, Марка, Луки та Івана) …
30Четвероєвангеліє — Богослужбове Євангеліє, у якому текст розташовано за чотирма євангелистами й поділено на зачала; Тетраєвангеліє, рідко Євангеліє тетр …
